Вино Chateau Ducru-Beaucaillou St.-Julien 1995

Сен-Жюльєн

Жодна інша комуна Bordeaux не може похвалитися такою кількістю класифікованих шато, як Сен-Жюльєн (St-Julien) — чудовий виноробний район з найменшим із знаменитої четвірки комун Medoc обсягом виробництва. Шар гравійних насипів тут не такий глибокий, як у Pauillac, проте всі вони розташовані або у Gironde, або на південних схилах великої (за мірками Medoc) долини, де дренаж ґрунту здійснюють річки Jalle du Nord та Chenal du Milieu.

Таким чином, великі шато Сен-Жюльєна розділені на дві групи: три Leovilles на березі Gironde, що займають землі навколо містечка Сен-Жюльєн, і південна група з центром у Chateau Beychevelle, простяглася від Girordе до Gruaud-Larose та Lagrange. Наступна комуна, St-Laurent, із трьома класифікованими виноградниками під апелясьйоном Haul Medoc, відрізняється менш вишуканим стилем. Декілька Cru Bourgeois, для яких у Сен-Жюльєн також знайшлося місце, згруповані навколо Beychevelle — їх очолює шановний Chateau Gloria.

Якщо в Pauillac роблять найдивовижніші вина Medoc, а в Margaux — найвишуканіші і витонченіші, то Сен-Жюльєн грає роль свого роду перехідної щаблі між ними. За порівняно нечисленними винятками, його шато виробляють округлі, ніжні вина. за умови, що вони вже дозріли: спочатку, навіть у хороший рік, вони різкі та танінні.

Гордість комуни — один з найбільших у Medoc маєток Leoville — нині поділено на три частини. Шато знаходиться на кордоні з Pauillac, і тільки людина великої відваги наважиться стверджувати, що здатна відрізнити вино Leovilleвід Longueville (хоча Chateau Latour, також зроблене поблизу, дізнатися легко). Виноградники Chateau Leoville-Las-Cases, найбільші з усіх трьох, займають близько 90 га. Його стримане, довгоживуче вино настільки очевидне, а керуюче ним сімейство Делон (Delon) веде себе так розумно, що Leoville-Las-Cases часом продають дорожче, ніж продукцію маєтків перших крю.

За ним слідує Chateau Leoville-Barton. Як і Chateau Langoa Barton, він належить старовинному ірландському сімейству Бартонів (Barton) — торговцям, які перебралися до Bordeaux на початку XVIII ст. Ентоні Бартон (Anthony Barton) живе в прекрасному старовинному Chateau Langoa і виробляє в тому самому шато два різних вина. Більш повне і танінне Chateau Langoa зазвичай оцінюють трохи нижче, але навіть вироблені в ненадійні роки, ці вина можна вважати вдалим придбанням. У Leoville-Poyferre минуле набагато строкатіше, однак у 1980-х та 1990-х рр. вони підкріпили свою репутацію чудовими сильними винами.

На що схожий об'єднаний Chateau Leoville? Важко зрозуміти, які з нинішніх контрастів зумовлені традиціями, а які — terroir. Різне співвідношення Cabernet і Merlot може призвести до того, що вміст різних бочок на одному винограднику відрізнятиметься як небо та земля. Ті ж, хто ще до асамбляжу пробує вина, виготовлені з різних, але зібраних на одному винограднику сортів, нерідко кажуть, що за всіх відмінностей між сортами, винам цим властивий характерний стиль замку.

Розташований на південь від Leovilles Chateau Ducru-Beaucaillou з його особняком на італійський манер проповідує власний вишуканий стиль вина, тим часом як сусідній Branaire – колись Branaire-Ducru — у певному сенсі позбавлене елегантності. Вина Chateau Beychevelle і сусіднього Chateau St-Pierre, навпаки, створюють відчуття тонкощі, доповнюване на диво чарівною легкою повнотою.

З Chateau Gruaud-Larose починається «внутрішня» територія Сен-Жюльєна, багатство вин якої дозволяє віднести їх до найвищого розряду. У всьому Bordeaux навряд чи знайдеться надійніше виноробне господарство. Довгий час ним керував Кордьє (Cordier), проте тепер він перейшов до сімейства Мерло (Merlaut).

Chateau Talbot, який займає центральні, розташовані на височини, землі комуни, частково належить Кордьє. Його вино, можливо трохи вишукане, залишається, тим не менш, в міру щільним, спокійним і приємним, і можливо, мистецтву винороба воно зобов'язане цим не меншою мірою, ніж вдалому географічному положенню.